Світло, тепло, безпека — здавалося б, звичайні потреби кожної людини, та в Україні сьогодні вони можуть коштувати життя. Для багатьох побут став непростим: у домівках холодно, не завжди є можливість приготувати їжу чи просто зігрітися. Енергетична інфраструктура України постійно зазнає ударів. Пошкоджені обʼєкти потребують негайного відновлення, і за кожним увімкненим світлом стоїть чиясь праця — часто ризикована й непомітна. Одним із таких людей був Олександр Питайчук — рятувальник-верхолаз ДСНС, який брав участь в аварійно-відновлювальних роботах на енергетичних обʼєктах. 25 січня 2026 року після ворожого удару Олександр працював на енергетичному обʼєкті в Києві. Роботи проводилися на значній висоті і вимагали швидких, зважених рішень. Незважаючи на ризик, він продовжив виконувати завдання, усвідомлюючи, що від цього залежить відновлення електропостачання для тисяч людей. Під час виконання робіт Олександр зірвався з висоти близько двадцяти метрів і загинув. Він загинув, виконуючи свій обовʼязок до кінця. У Олександра залишилися найдорожчі — рідні, дружина та маленька донечка. Дитина, для якої тато назавжди залишиться теплом, що не згасає навіть у найтемніші часи. Його вчинок — це приклад гідності, яка проявляється не в словах, а в дії. Це відповідальність за свою справу і за людей, які залежать від її результату. Вікторія Мірутенко
